Державний комітет телебачення і радіомовлення України
[повернутись

Редакціям газет, що реформуються, потрібна комплексна підтримка медіаорганізацій та міжнародних донорів
17.03.2017 | 10:56 | Прес-служба НСЖУ

З одного боку – відсутність досвіду та юридичних знань, а з іншого – неготовність працювати в нових умовах – такі виклики постають перед комунальними газетами, які проходять шлях реформування. В будь-якому разі, вони потребують консультативної і експертної підтримки.

Про це ішлося в рамках донорської міні-конференції, що відбулася в Національній спілці журналістів України. Її проведення спільно ініціювали НСЖУ, Інститут розвитку регіональної преси та Асоціація Медіа Бізнесу. На заході експерти українських медіаорганізацій презентували представникам посольств і міжнародних організацій потребу в підтримці комунальних медіа.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак запевнив, що на рівні Уряду і Парламенту зберігається політична воля довести реформу друкованих ЗМІ до завершення. Але в законі не вистачає запобіжників, які б стримували владу на місцях у її бажанні лишити пресу підпорядкованою своїй волі. Тому, як запевнив пан Червак, будуть внесені зміни до Закону про реформування, в частині впливу на керівників, котрі не бажають здійснювати реформування преси.

– Однак перед редакціями постає необхідність у цілій низці практичних кроків, які їм треба реалізувати, щоб перейти у нову якість, щоб бути незалежним ресурсом. Тому виникає потреба в напрацюванні методичних рекомендацій. Зі свого боку ми готові допомогти у тому, аби ці рекомендації потрапили в кожен куточок України, де є така газета, – запевнив він.

Голова Української Асоціації Медіа Бізнесу Олексій Погорелов каже: редактори звертаються, в першу чергу, з проханням надати допомогу в юридичній площині. І саме це є яскравою ознакою того, в якій небезпеці сьогодні і кожного дня знаходяться усі газети, які перебувають у процесі роздержавлення. Адже мало хто питає про допомогу щодо розвитку, запровадження сучасного менеджменту у місцевій газеті – іншими словами, мало хто замислюється над перспективними планами, над тим, як їм існувати в новому статусі.

– Коли питаєш, де ви збираєтеся брати гроші, у переважній більшості випадків редактори (які насправді в першу чергу є медіа менеджерами) не мають відповіді. І ризик полягає в тому, що після суто формальної зміни юридичної форми, нова приватна газета залишиться так само залежною. Чи від фінансування у формі «договорів на висвітлення діяльності», чи від патронату з боку комунального підприємства, чи від місцевого політика. В кожному населеному пункті ця специфіка буде, звісно, своєю. Бо надто мало уваги приділяється розробці стратегії, фінансовому плануванню. Напевно, редактори вважають, що у них із цим «все гаразд», але це не так, – зазначив він. 

Також, за словами пана Погорелова, редактори хочуть «швидко обрати з 2-3 типових варіантів» - у яку форму господарювання краще трансформуватися – і їм дуже важно сформулювати, які ж моменти вони хочуть прописати в статуті, як будуть приймати рішення щодо розвитку видання, як будуть голосувати у новоствореному приватному підприємстві. А ще дуже погано знають місцевий ринок реклами, бо не приділяли йому належної уваги.

– Ще на проблема – відсутність внутрішньої сильної волі стати сучасними. Бажання не просто трансформуватися, а стати дійсно сучасним місцевим медіа. Вони не поспішають працювати з цифрою, з інтернетом, тому що бачать додаткове навантаження і не бачать доходу. Але ж це велика аудиторія, яку поступово забирають інші. Іншими словами, замість посилювати свої позиції як медіа бренд, як місцевий новинний чи інформаційний бренд, вони власними руками послаблюють себе, скорочують свої можливості і вже сьогодні здають власні позиції… Зрештою, ні в кого немає плану дій, – зауважив експерт.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: є проблеми з практичною реалізацією Закону про реформування. Адже в багатьох областях є випадки, коли місцева влада перешкоджає газетам. Зокрема, найбільше таких випадків – у Запорізькій області. І ці питання політизуються.

– Зі свого боку ми організували гарячу юридичну лінію для редакторів і журналістів, за що вдячні офісу Координатора ОБСЄ в Україні. Але все ж потреба у всебічному консультуванні залишається дуже актуальною. Редакціям потрібні певні моделі і зразки рішень, – сказав Сергій Томіленко.

Також очільник Спілки зазначив, що позитивним є залучення до робочої групи НСЖУ з питань реформування трьох спеціалістів Міністерства юстиції. Це дасть змогу напрацьовувати певні консультації і експертні висновки безпосередньо знаючи вимоги до здійснення реєстраційних процедур.

Виконавчий директор Інституту розвитку регіональної преси Ольга Труфанова переконана, що міжнародні донори можуть суттєво допомагати успішній реалізації реформи місцевої преси, якщо діятимуть системно.

Кожна з наших трьох організацій працює з десятками і десятками

запитів від місцевих газет, - зауважує Ольга Труфанова. – Але ці запити зводяться до потреби всебічного правового супроводу реформи, отримання консультацій на бізнес-тематику та потреби у впровадженні в редакціях професійних журналістських стандартів. І саме комплексна багатокомпонентна програма підтримки реформованим місцевим газетам є нагальною потребою сьогоднішнього часу.

 

 

[повернутись