Головна сторінка 14 серпня 2020
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Серпень 2020
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Новини  »  Архів  »  Огляд ЗМІ(2009)


Уряд знову вирішив реанімувати стару ідею - об'єднання ОДТРК в Канал територіальних громад. Світлана Остапа 15-10-2009
19.10.2009 | 17:42 | Департамент інформаційної політики версія для друку

Двадцять шість в одному

Світлана Остапа 15-10-2009

Уряд знову вирішив реанімувати стару ідею - об'єднання ОДТРК в Канал територіальних громад. Але політизація цього проекту може вбити його в зародку. А між іншим, у контексті створення в майбутньому суспільного мовлення іншого шляху, ніж об'єднання обласних студій, немає.

 

Якби ті, хто хотів об'єднати обласні державні телерадіокомпанії, робили це не впритул до виборів, можливо, й не здіймався б такий галас. Адже такий проект за умови його створення під суспільний, а не політичний інтерес - це реальний крок до суспільного мовлення.

 

Чергове (вже третє) реформування ОДТРК в один канал розпочалося наприкінці вересня 2009 року з приходом у Держкомтелерадіо нових керівників. Нагадаємо, 9 вересня було призначено першого заступника - виконувача обов'язків голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка і просто заступника Миколу Білоуса.

 

Саме Микола Білоус оголосив про нове-старе рішення нових керівників комітету, більше того - що проект реалізовуватиметься на базі комерційного супутникового каналу «Терра ТБ», але швидко виправився: комерційного мовника з проекту викреслили, зате згадали про Київську ДРТРК.

 

Взагалі про об'єднання обласних ТРК йшлося ще з часів головування в Держкомтелерадіо Івана Чижа, а потім і його наступника Едуарда Прутніка. Навіть на початку цього року, коли обов'язки голови комітету виконував перший заступник Анатолій Мураховський, планувалося розширити проект «Перший громадський» на КДР ТРК до шести годин (по суті, це інформаційний проект виробництва КДР ТРК, який іде в ефірі усіх ОДТРК).

 

Але блискавичність, із якою хотіли знову об'єднати ОДТРК (25 жовтня вже мало розпочатися тестове мовлення), а головне - близький початок президентської кампанії призвели до появи низки політичних заяв (від Партії регіонів та президента України), в яких ініціаторів проекту КТГ звинуватили ні в чому іншому, як у наступі на свободу слова. І регіонали, і президент побачили в цьому рішенні керівництва комітету «руку БЮТ» - бажання пропрем'єрської партії упорядкувати державний ресурс, модернізувати його, оновити продукт, а далі - використовувати в інтересах своєї політичної сили. Причому, оминувши слова «упорядкувати» й «модернізувати», акцент у політичних заявах було одразу зроблено на слові «використовувати».

 

Народний депутат (член фракції БЮТ) Віктор Уколов заперечив ці звинувачення. Він вважає, що штабу БЮТ немає чого шукати на ОДТРК під час президентських виборів, натомість обласні телеканали, на його думку, цікаві під час парламентської кампанії та виборів до місцевих рад. «Блок Юлії Тимошенко не цікавиться обласними телеканалами. Якщо ви дивилися рейтинги GFK, то прекрасно бачили, які телеканали мають аудиторію в Україні. Нас цікавить, щоб роботу уряду висвітлювали загальнонаціональні мовники, які мають велику аудиторію. Таке завдання в штабі БЮТ ніколи не стояло, і я переконаний, що ніколи стояти не буде, бо якщо порахувати затрати на тисячу глядачів, то вийде, що "1+1" чи ICTV набагато дешевше, ніж будь-яка ОДТРК», - сказав Віктор Уколов.

 

Проект від Наливайка і Білоуса

 

Про свої плани Микола Білоус вперше публічно оголосив на робочій нараді в Держкомтелерадіо 23 вересня, на яку було запрошено генеральних директорів ОДТРК. Він розповів, що в дуже стислий термін має бути створено новий канал мовлення, який називатиметься Каналом територіальних громад (КТГ) і який має розпочати тестове мовлення з 25 жовтня, а в постійному режимі виходити з 9 листопада. «Йшлося про те, щоб ОДТРК залишити тільки невеличкі програмні "вікна". Все решта вимагали віддати на ретрансляцію, яку робитиме телеканал "Терра"», - розповів ТК один із учасників наради.

 

Згідно з презентацією, копію якої нам надав комітет, проект створюється на базі творчих і технічних можливостей ОДТРК, УТР, телеканалу «Культура» та студії «Укртелефільм» у рамках обов'язкового виконання державного замовлення та в межах існуючого бюджетного фінансування. КТГ мали створити на принципах і засадах продакшну без власного логотипу. Всі права на мовлення мають належати ОДТРК у межах ліцензійних вимог кожної з компаній. Канал формується на єдиній для всіх обласних ТРК сітці мовлення в межах виконання держзамовлення на виробництво та розповсюдження програм на 2009 рік. Скоригована сітка мовлення має затверджуватися наказом керівника Держкомтелерадіо.

 

За основу створення технічної бази каналу планували взяти ліцензійні (наявність ліцензії на супутникове мовлення) й технічні (власний телецентр, телевізійна техніка і технічний персонал) можливості однієї з ТРК. У подальшому комітет мав створити «Державне підприємство УТ-2», яке й повинно було б реалізовувати проект.

 

Щодо сітки мовлення, то вона мала би формуватися з програм, вироблених ОДТРК в межах державного замовлення. А фактично з програм ОДТРК мали сформувати єдину програмну сітку для всіх компаній, лишивши вікна для місцевих програм. Решта продукту - спільна для всіх 26 мовників. Тобто інформаційні та інформаційно-аналітичні програми ОДТРК виготовляють під умовною назвою «своє для себе», а з програм, які виробляють ОДТРК в межах держзамовлення на всю територію покриття державних телекомпаній, формується блок «своє для всіх». Крім того, пропонувалося ще й залучити програми, які виробляються ОДТРК, УТР та каналом «Культура», студією «Укртелефільм» та ДП «УТ-2» спільно в межах нових загальних форматів на всю територію проекту («разом для всіх»), і програми, придбані ДП «УТ-2» для загального показу (художні, документальні, мультфільми та серіали). Увесь програмний продукт мав би вироблятися в єдиному технічному цифровому форматі.

 

Цю презентацію керівники ОДТРК сприйняли спокійно, а те, що КТГ має створюватися на базі комерційного мовника, назвали неприпустимим. Коли ж здійнявся галас, Держкомтелерадіо був змушений переглянути свої плани і згадати про КДР ТРК. «Про "Терру ТБ" вже не йдеться, прийнято рішення про обмін програмами через інтернет на базі КДРТРК», - сказав ТК директор департаменту телебачення і радіомовлення Сергій Абрамов.

 

Створення КТГ перестрашило не тільки Партію регіонів, а й президента Ющенка, і він нашвидкуруч скликав 7 жовтня нараду, гучно назвавши її «З питань захисту свободи слова та розвитку теле- і радіопростору». Хоча мета наради була одна - розкритикувати ідею Держкомтелерадіо і по можливості залякати керівників ОДТРК. Олег Наливайко на нараді спробував говорити мовою цифр і пояснювати, що це, на його погляд, більше прагматична та економічна, бюджетна, а не політична ідея.

 

Реанімація реанімованого

 

Мова цифр від Наливайка свідчила на користь об'єднання, що як і п'ять років тому було спрямовано на організацію співпраці між обласними телерадіокомпаніями. Комітет хоче зробити банк телематеріалів, фонд найкращих зразків, до якого матииуть вільний доступ абсолютно всі. За словами Наливайка, на сьогодні, крім програми «Час країни» (яка виходить в рамках «Першого громадського»), системно більше нічого не робиться. Скільки саме годин мовитиме КТГ, наразі невідомо, все залежить від того, скільки набереться якісних програм.

 

Для чого це робиться. Олег Наливайко пояснює, що однією з причин є намагання Комітету підвищити рейтинг регіональних програм. Сьогодні середня частка обласних ТРК складає приблизно 4%, а в новин доходить до 10%. «Нині в бюджеті закладаються кошти на виготовлення програм держзамовлення в обсязі 2,5-4 години, в той час як на розповсюдження - 12-15 годин», - каже він, нагадуючи, що мовлення за ліцензією в багатьох з ОДТРК становить 24 годин на добу. Яким продуктом закривати цей час, якими грошима платити за трансляцію сигналу, - запитує він.

 

Також Наливайко нагадав, що назва «Канал територіальних громад» належить ще пану Чижу. «Це назва не каналу, не студії, а програми. На сьогодні координація буде як у бібліотеці: хороший бібліотекар зможе показати, де взяти гарну програму з потрібної тематики, порадити, що взяти. Ці функції буде виконувати виключно КДР ТРК», - сказав він.

 

За його словами, для об'єднання ОДТРК Держкомтелерадіо не планує цього року залучати додаткові кошти, а наступного хоче попросити в уряду грошей на логістику. Очевидно, саме тому технічне розповсюдження через інтернет відкладається на наступний рік, а цього року планують передавати програми через «Укркосмос», РРТ і кур'єрською поштою.

 

«Щодо реклами, то на сьогодні вона як і збиралась, так і буде збиратися по регіонах, але з часом, після того, коли пройде перший етап становлення КТГ, напевно вже буде створено рекламне агентство чи рекламний підрозділ на базі Київської державної телерадіокомпанії», - зазначив у коментарі ТК пан Олег.

 

На його думку, створення подібної системи обміну матеріалами «вже давно назріло». «Я хотів би бути ефективним менеджером і довести цю ідею до логічного завершення», - додає Олег Наливайко.

 

Свого часу Едуард Прутнік, відповідаючи на запитання ТК, чи є щось спільне між його проектом «Перший громадський» і суспільним мовленням, відповів, що цей проект є каналом громад, який із часом може стати базою для створення суспільного мовлення. Прутнік так само планував чергувати блоки регіонального мовлення з блоками «Мегаканалу» (перша умовна назва, яка потім трансформувалася в «Перший громадський»).

 

Прутнік, як і тепер Наливайко, так само почав реанімовувати цю ідею напередодні виборів (тоді це були позачергові парламентські), тому отримав свою порцію звинувачень у заангажованості. Втім, просування ідеї створення суспільного мовлення він вважав важливою справою.

 

«Держкомітет робить конкретні кроки для створення бази майбутнього суспільного мовлення. Починаємо ми з об'єднання ОДТРК в так званого наскрізного мовника, без змін юридичного статусу цих телерадіокомпаній», - зазначав Прутнік. 2007-го він планував робити телемости й новини, не гірші за інтерівські чи плюсівські, планувалося розробити спільне стилістичне оформлення каналів. А сигнал розповсюджувати через КДРТРК.

 

Прутнік мав грандіозні плани, але зробити йому вдалося небагато: запустити спільну інформаційну програму «Час країни» на базі КДРТРК (штат, студія). Далі, за його словами, неможливо було нічого зробити, не змінивши законодавчої бази. «Наливайко наступить на ті самі граблі, що й ми, оскільки законодавча база з того часу не змінилася», - зауважив пан Едуард стосовно намірів нового очільника комітету. На його думку, те, що його наступник прийшов на цю посаду з бізнесу, тільки плюс для справи, оскільки «такі люди мислять продуктивніше, ніж чиновники».

 

Копірайт на КТГ

 

Іван Чиж, ім'я якого тепер - у зв'язку з відродженням ідеї КТГ - дуже часто згадують, розповів ТК, що ідея зародилася набагато раніше, ніж він очолив Держтелерадіо. На його думку, обласні компанії цілком можна швидко об'єднати, свого часу він навіть був видав наказ про створення дирекції спільного виробництва цього каналу.

 

«Але в нас не вистачило коштів, а в мене - часу, для того щоб реалізувати цю ідею. Тепер, із приходом нового керівництва, я радий, що ця ідея знову реалізується. Це дуже на часі», - прокоментував пан Чиж. І додав, що найважливіше - не допустити приватизації, розтягування каналів: саме для цього він підписував із областями угоди про фінансування ОДТРК, щоб вони частково фінансувалися за рахунок територіальних громад. «Ми переоснастили ОДТРК цифровою знімальною і монтажною технікою, станціями лінійного монтажу, провели велику підготовчу роботу по створенню такого каналу. Потім півтора роки виробляли спільний продукт - програму "Україна день за днем"», - похвалився пан Чиж.

 

Претензії Нацради

 

Між тим у всіх, хто намагався об'єднати ОДТРК, виникали проблеми з Нацрадою. Іван Чиж називає той період не інакше, як «війна з Нацрадою». Не менші труднощі були й у Прутніка. Аналогічні виникли й у Наливайка.

 

Члени Нацради майже в один голос заявляють про необхідність переліцензування ОДТРК. Про це на нараді у президента говорили і член Національної ради Віталій Шевченко, і виконуючий обов'язки голови Нацради Андрій Мирошніченко, який нагадав учасникам наради - генеральним директорам ОДТРК, що ретрансляцію в Україні заборонено законом. «Нацрада буде жорстко контролювати виконання ліцензійних вимог усіма ОДТРК», - пригрозив Мирошніченко.

 

Член Нацради Віктор Понеділко розповів ТК, що, згідно з законодавством, зміна територіальної категорії каналу передбачає «ліцензування за повною схемою».

 

Плюси...

 

Яка користь від об'єднання ОДТРК. Усі причетні до його створення в один голос заявляють, що це «суперова ідея», прообраз суспільного телебачення чи, принаймні, перший крок до нього.

 

Економія бюджетних коштів. Зі скороченням власного виробництва ОДТРК (якщо, приміром, із 26 дитячих програм обиратимуть дві найякісніші і розповсюджуватимуть їх на всіх телеканалах), скоротяться штати, а відповідно - й бюджетні кошти на їх утримання. Кількість працівників ОДТРК іноді переважає штати загальнонаціональних комерційних мовників. До речі, протягом останніх двох років штати ОДТРК скорочуються природним шляхом - у зв'язку з тим, що бюджетне фінансування державних ТРК зменшилося з 90% до 60%. Решту коштів обласні телерадіокомпанії заробляють самостійно за рахунок реклами.

 

Поява нового повноцінного гравця на рекламному ринку. ОДТРК стануть конкурентнішими в комерціалізованому медіапросторі. Можливо, спрацює закономірність: зростання якості телепродукту - збільшення рейтингів. Централізована рекламна служба державного гравця, яка матиме змогу оперувати не просто ефіром у всіх 24 областях країни, а й ефіром місцевих новин, рейтинги яких усюди набагато вищі за рейтинги Першого національного, - це вже солідний конкурент комерційним гравцям, тобто приватним телеканалам.

 

«Чому ця ідея приваблива? Тому що вона дозволяє оптимізувати кошти на ведення спільної бухгалтерії, закупівлю продукту тощо. Дозволяє розробити спільний бренд, який було б легше просувати по всій країні. Крім того, потужні можливості по рекламі, тому що консолідований рекламний ресурс всіх компаній набагато цінніший, ніж рваний ресурс кожної з них окремо», - зазначає народний депутат, великий прихильник суспільного мовлення Андрій Шевченко.

 

Звісно, реформувати ОДТРК у суспільних мовників саме на такому економічному ґрунті - набагато краще, ніж мати справу з розрізненими ресурсами, командами, неуніфікованими моделями діяльності. Власне, таким чином функціонує канал ARD у Німеччині. Схожим шляхом реформували місцеве мовлення у Польщі.

 

... й мінуси

 

Проблема програмного наповнення. «Крок правильний, але половинчастий, - вважає народний депутат Андрій Шевченко. - Як буде наповнюватися цей канал? Якщо ми хочемо створити ще один канал, який буде закуповувати фільми другого-третього сорту, свій випуск всеукраїнських новин, то я не бачу сенсу в такому каналі на телеринку. Це має бути якийсь унікальний продукт, який не можуть запропонувати інші канали. В своїй концепції СМ ми пропонували на такому каналі зосередити програми для нацменшин, із сурдоперекладом, регіональні програми. Це той продукт, який не можуть собі дозволити інші загальнонаціональні мовники».

 

Відсутність законодавчої бази. За наявності окремого закону про таке реформування (закону про суспільне мовлення) Держтелерадіо доведеться проводити велику договірну роботу між самими ОДТРК, а також між ними й КДР ТРК.

 

Це означає, що керівники ОДТРК мають між собою домовитися про формулу спільного виробництва і подавати це як спільне виробництво. «Тут можуть бути найбільші проблеми. Я не бачу нині людини, яка б могла швидко отримати згоду всіх керівників ОДТРК. Співчуваю Олегу Наливайку і Миколі Білоусу, яким треба буде знайти аргументи, чому гендиректорам треба не просто об'єднатися, а ще й бути активними учасниками процесу. З того, що я бачу тепер, керівники обласних телеканалів побігли по губернаторах, депутатах, малюючи жахливі картини, як руйнуються їхні князівства. Мені здається, що переконати цих людей непросто», - переконаний Андрій Шевченко. Втім, він не бачить нездоланних проблем з точки зору законодавства. Скажімо, питання суборенди, на його думку, при бажанні можна обійти. «У нас в ефірі 5-го каналу є продукт двох різних мовників, які мають дві різні ліцензії і які працювали на один бренд. Це стало можливим за умови доброї волі двох різних юридичних осіб», - каже Андрій.

 

За словами директора Інституту медіа права Тараса Шевченка, найголовніше, що чинне законодавство не передбачає і навряд чи передбачатиме процедуру, згідно з якою декілька різних мовників із різними ліцензіями можуть транслювати однаковий програмний продукт. Це виключається законодавством. На його думку, ніхто не заважає ОДТРК і сьогодні працювати за стандартами суспільного мовлення, тобто в інтересах громадян. «Організаційна форма - це не головне в СМ, - каже Тарас Шевченко. - У багатьох європейських країнах канали суспільного мовлення - це державні канали за формою фінансування, і фінансуються вони з бюджету, як, наприклад, в Іспанії».

 

Що ж до української ситуації, то, як бачимо, питання до суті реформи виникають здебільшого в самих працівників ОДТРК - і в простого працівника, якому загрожує втрата робочого місця, і в топ-менеджера, якому загрожує втрата зірочок на погонах: одна річ - керувати ТРК, й інша - регіональним корпунктом. Очевидно, не одне директорське серце здригнулося у тривожному передчутті...

 

Має бути внесено зміни до ліцензій. Якщо це буде оформлено як спільний продакшн, тоді, можливо, обійдеться без внесення змін до ліцензій, зазначають організатори. «Але реформатори заявляють про глобальні зміни, тому щонайменш потрібно переліцензування», - каже медіаюрист Тарас Шевченко. Будь-які зміни, пов'язані з програмною політикою мовлення, має бути затверджено Нацрадою. «Якщо йдеться про зміну мовлення на самих ОДТРК, якщо кожен телеканал буде транслювати цей єдиний телепакет - однаковий у всіх регіонах, то це потребує змін не тільки в програмній концепції, - бо це не відповідатиме програмній концепції, під які вони були про ліцензовані, - а й по часу, бо в них ліцензії на різні часові проміжки», - пояснює Тарас Шевченко.

 

Проблеми з держзамовленням. Їх також треба буде, найімовірніше, вирішувати законодавчим шляхом. ТК вже намагалася розібратися з механізмом держзамовлень. За цим словом фактично приховано звичайне утримання ОДТРК. Тобто телерадіокомпанія додає суми на зарплату всіх працівників на рік, витрати на комунальні послуги, транспорт тощо і дає Держтелерадіо загальну цифру. Скажімо, мільйон гривень. Саме таку суму вона донедавна могла отримати на виробництво і розповсюдження телепрограм для державних потреб. Цього року дали 60% від потреб.

 

Для довідки. 2009 року на виробництво і розповсюдження телерадіопрограм для державних потреб всі ОДТРК й канал «Культура» отримали 179 млн 822 тис. гривень, НТКУ - трохи більше 80 млн. А на трансляцію ОДТРК і «Культура», згідно з бюджетом, мають цього року 23 млн 122 тис. гривень, НТКУ - 31 млн 500 тис.

 

Отже...

 

На шляху створення суспільного мовлення без об'єднання ОДТРК не обійтися. Так вважає більшість експертів, із якими спілкувалася ТК. Але у всіх є деякі застереження. Зокрема, Андрій Шевченко вважає, що об'єднання ОДТРК в один проект - крок правильний, але без цілісного бачення СМ виглядає малоефективним і половинчастим: «Я би порівняв це з тим, що хтось замовляє меблі для будинку, плану кімнат якого поки що немає». Тобто, якщо б уже було прийнято закон «Про суспільне мовлення», в якому було би зазначено про реформування ОДТРК у другий канал СМ, було б легше і реформаторам, і самим телерадіокомпаніям.

 

Можна об'єднатися й не порушивши закону, як це зробив згаданий уже 5 канал, але домовитися двом юридичним особам і 26-м - це різні речі. Крім того, за словами юристів, переліцензування не уникнути.

 

«Під час обговорення концепції СМ, яка тривала протягом останніх трьох років, визначено, що ОДТРК стануть другим каналом СМ. Ми навіть закладали в програмну концепцію, що цей канал матиме особливе місце і навантаження. Я мало вірю, що СМ можна зробити по частинках. Потрібно виходити з того, що повинно бути цілісне затвердження системи СМ. Крім того, ми повинні пояснити громадянам, що ми їм пропонуємо, в чому цей проект буде якіснішим. В іншому разі інгредієнти будуть якісними, а хорошої страви з них не вийде», - вважає й голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі Тарас Петрів.

 

Медіаексперти радять Держтелерадіо взяти до уваги досвід тої ж Польщі, де регіональне станції так званого TVP 3 було об'єднано в інформаційний канал TVP Info медіагрупи TV Polonia (екс-державний, а нині суспільний мовник Польщі, який розбудовує власну медійну групу, що успішно конкурує з комерційними групами TVN і Polsat). У Польщі регіональні телекомпанії перетворилися, по суті, на корпункти єдиного інформаційного мовника, плюс їм залишили регіональні вікна - кілька годин мовлення, де транслюються власні програми про життя воєводства. Процес реформи супроводжували скорочення обсягів виробництва та кадрів. Відбувалося це небезболісно, але грамотно й чітко.

 

Чи вдасться нашим реформаторам здійснити замислене - покаже час.

 

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
13:24 (28.05.2020)
Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики
16:36 (21.01.2020)
До уваги громадян! Безоплатну правову допомогу ви можете отримати на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги https://legalaid.gov.ua
17:15 (28.10.2019)
До відома видавців! Наказом Держкомтелерадіо від 23.10.2019 № 434 надано чинності стандарту із виготовлення підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів (СОУ 18.1-02477019-07:2015)
17:55 (04.04.2019)
До відома видавців! Наказом Держкомтелерадіо від 17 січня 2019 року №23 затверджено "Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення"
10:25 (12.07.2018)
Про безкоштовний навчальний онлайн-курс "Конфлікт інтересів: треба знати!"