Головна сторінка 19 вересня 2019
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Вересень 2019
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Архів  »  Проекти нормативних документів  »  Проекти актів Кабінету Міністрів України


КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2008-2012 роки
04.03.2008 | 15:09 | Департамент видавничої справи та преси версія для друку

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від «____» ____________ 2008 р. № _____

 

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2008–2012 роки

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найбільш ефективних інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Охоплюючи значний сектор інформаційного простору, вона сприяє інтелектуально-освітньому, науковому розвитку, утвердженню культурно-духовних, загальнолюдських цінностей та зміцненню моральності в українському суспільстві.

 

В більшості цивілізованих держав питання достатності національного книжкового продукту, інформації про наявні книги в продажу та друці, а також популяризації книги та читання серед різних вікових категорій населення є предметом постійної уваги і турботи.

 

За офіційними статистичними даними, на сьогодні в Україні випускається 1,2 книги на одного жителя. Цей показник не задовольняє потреби особи, суспільства, держави у видавничій продукції порівняно з іншими країнами світу. Приміром, станом на 2005 рік в Іспанії, згідно з даними зарубіжних спілок видавців, на одного жителя випущено 7,8 книги, в Італії – 4,4, в Російській Федерації – 4,5, в Республіці Білорусь – 4,1.

 

Недостатня кількість вітчизняних друкованих видань негативно впливає на мовно-культурне середовище держави. У зв’язку з цим виникли умови для заповнення вітчизняного книжкового ринку російськомовними виданнями більш ніж на дев’яносто відсотків.

 

Вкрай негативним фактором, який ще більше знижує присутність вітчизняних друкованих видань в інформаційному просторі держави є безсистемний та низький рівень поінформованості населення про наявну літературу на книжковому ринку України, зруйнована мережа книгорозповсюдження, недостатня державна підтримка видання книг сучасних українських авторів тощо. Таким чином, величезний потенціал вітчизняної книги недостатньо використовується для зміцнення розбудови української державності, забезпечення стрімкого, стратегічно виправданого економічного, культурного і соціального зростання України як члена європейської спільноти.

 

З метою підвищення ролі національної книги у формуванні суспільних відносин та налагодження чіткого системного інформування населення України про книги вітчизняного виробництва пропонується розробити та затвердити розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2008-2012 роки».

Державна політика у видавничій справі відповідно до визначених пріоритетів здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів: Законів України «Про видавничу справу», «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», Указів Президента України від 09.11.2000 р. № 1217 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження», від 21.03.2006 р. № 243 «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні», від 15.12.2006 р. № 1088 «Про проведення в Україні у 2007 році Року української книги», постанов Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. № 1539 «Про підтримку діяльності творчих спілок та книговидавничої справи» та інших.

 

З метою налагодження чіткої системи поширення інформації про книги вітчизняних виробників в українському суспільстві пропонується затвердити розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2008-2012 роки».

 

Аналіз причин виникнення проблеми

та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

 

Упродовж останніх років випуск книг в Україні за назвами зріс майже вдвічі, спостерігається позитивна тенденція зростання випуску книжкових видань державною мовою, поліпшилася динаміка зростання показників випуску кількості книг на одного жителя в Україні – з 0,8 примірників у 2003 році до 1,1 у 2004 році та до 1,18 у 2006 році. Однак такий стан справ не може повною мірою забезпечувати духовний, освітній, національно-культурний розвиток усіх верств суспільства.

 

Рівень забезпечення населення України друкованою продукцією не можна вважати задовільним з огляду на:

обмеженість книжкових тиражів;

непоінформованість потенційних читачів про книги, випущені вітчизняними видавцями, та практичну відсутність реклами;

невелику кількість інформаційних ресурсів в мережі Інтернет, присвячених вітчизняному книговиданню;

повільні темпи освоєння вітчизняними видавництвами випуску книг на електронних носіях;

відсутність системності і цілеспрямованості щодо забезпечення населення українською книгою на регіональному рівні;

фактичну відсутність вітчизняної книготорговельної мережі;

невеликі обсяги іноземних інвестицій у книговидавничу галузь;

скорочення кількості книгарень у розрізі територіально-адміністративного поділу;

зниження попиту на книги у зв’язку з низьким рівнем купівельної спроможності громадян;

застарілість національних бібліотечних фондів, обмеженість коштів на їх оновлення.

         Регіональні програми забезпечення населення українською книгою, що реалізуються за рахунок бюджетних коштів місцевими органами виконавчої влади, не відзначаються системністю і цілеспрямованістю у вирішенні існуючої проблеми. В результаті читач більше зорієнтований на книги, ввезені з-за кордону, ніж на вітчизняну видавничу продукцію.

         Невирішеною залишається і проблема розбудови вітчизняної книготорговельної мережі. Це позбавляє видавництва можливості реалізовувати виготовлену друковану продукцію та отримувати оборотні кошти для нарощування виробництва, що, в свою чергу, сприяло б наповненню книжкового ринку вітчизняною продукцією.

Тривожною в останні роки залишається ситуація із закриттям спеціалізованих книжкових магазинів у столиці та регіонах України. На сьогодні в країні функціонує близько 500 стаціонарних книжкових магазинів. Фактично одна книгарня припадає на 96 тисяч населення, в той час як у Франції ‑ на 20 тисяч населення, у Росії ‑ на 75 тисяч населення.

Популяризації вітчизняної книговидавничої продукції не сприяє функціонування в Україні книготорговельних мереж, заснованих за участю іноземного капіталу, з причин їх переважної орієнтації на російськомовну літературу.

         Подібне явище було викликане такими головними причинами:

         в 1994 році урядовим рішенням пільгове оподаткування видавництв та книготорговельних організацій було скасовано, багатьом видавцям стало економічно невигідно випускати книги, тоді як в Росії суб’єкти видавничої справи були повністю звільнені від усіх видатків з установленням мінімальних розмірів орендної плати для книготорговельних підприємств і тарифів на пересилку літератури поштою, що максимально сприяло заповненню українського ринку продукцією російських видавництв;

         подальші кроки української влади, яка намагалася виправити ситуацію у національному книговиданні не були системними та послідовними;

         не вирішено питання щодо створення умов для відродження системної книжкової торгівлі, законодавчого забезпечення популяризації української мови, книги і читання в електронних і друкованих засобах масової інформації як соціальної реклами.

Зважаючи на проблеми, що існують у вітчизняному книговиданні, на державному рівні слід вжити низку заходів, спрямованих на реформування видавничої справи. При цьому особливу увагу слід приділити популяризації вітчизняної книговидавничої продукції.

Прийняття Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції сприятиме подальшому розв’язанню окреслених вище проблем, стане ключовим чинником у формуванні світогляду українських громадян, вихованні у них почуття національної гідності, підвищенні їхнього освітнього рівня.

 

Мета Програми

 

Концепція Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції має на меті:

налагодження чіткої системи поширення інформації в українському суспільстві про книги вітчизняних виробників;

задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції;

сприяння національно-культурному розвиткові українського народу шляхом збільшення загальної кількості тиражів, обсягів та розширення тематики видань;

зміцнення матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу та розбудова всеукраїнської мережі книгорозповсюдження.

 

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми

        

Досягнення цілей, визначених Концепцією Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції, може здійснюватися за трьома варіантами.

Перший варіант передбачає низку заходів:

популяризація вітчизняної видавничої продукції в рамках реалізації регіональних програм щодо забезпечення місцевого населення книжковими виданнями різноманітного спрямування.

Другий варіант передбачає:

прийняття відповідних нормативних актів, що забезпечуватимуть пропагування української книги.

Переваги першого і другого варіантів:

з’являється можливість розвязання проблеми, пов’язаної з книговиданням на місцевому рівні;

підтверджується незмінність курсу місцевих органів виконавчої влади на проведення реформ у видавничій галузі на регіональному рівні.

Недоліки першого і другого варіантів:

запропоновані варіанти мають локальну та обмежувальну дію, тоді як необхідно створити передумови для розв’язання цілого комплексу нагальних проблем видавничої галузі в масштабах країни.

Третій варіант передбачає:

збільшення обсягів реклами й інформаційного супроводу вітчизняної видавничої продукції шляхом встановлення обов’язкових пільгових тарифів на їх розміщення в друкованих і електронних засобах масової інформації державної та інших форм власності;

спрямування бюджетних коштів на виготовлення друкованої продукції та популяризацію української книги шляхом перекладу іноземними мовами;

випуск додаткових теле- і радіопрограм з метою популяризації української книги;

наповнення мережі Інтернет новими інформаційними ресурсами про вітчизняне книговидання;

спрощення тендерної процедури щодо випуску книг та їх закупівлі для поповнення міських, обласних, районних та сільських бібліотечних фондів;

посилення боротьби з незаконним ввезенням видавничої продукції на територію України;

створення єдиної інформаційної мережі у книговидавничій сфері на виконання відповідного урядового рішення;

закріплення переважного права на оренду приміщень суб’єктами видавничої справи, виділення додаткових площ під книгарні.

Переваги третього варіанта:

забезпечення послідовності у реалізації державної політики, спрямованої на подальше реформування вітчизняної видавничої галузі;

         можливість формування та реалізація єдиної державної інформаційної політики в частині популяризації вітчизняної видавничої продукції;

         зазначений комплекс заходів повністю узгоджується з чинним законодавством, що забезпечує розвиток видавничої сфери.

         Недоліки третього варіанта:

         довготривалість часового періоду для реалізації Державної цільової програми популяризації книговидавничої продукції;

складність вирішення питань організаційного характеру;

існує імовірність неефективності реалізації Державної цільової програми популяризації книговидавничої продукції у зв’язку з формальним підходом органів державної влади до виконання запланованих заходів.

За результатами порівняння варіантів, доцільним є вибір на користь третього варіанта.

         Зазначимо, що позитивним розвязанням проблем у вітчизняному книговиданні може слугувати досвід Канади, в якій у 1972 році було прийнято спеціальну «Програму розвитку книговидавничої сфери». На її реалізацію уряд країни щороку виділяв кілька десятків мільйонів канадських доларів. Програма передбачала надання допомоги за такими напрямками: виділення додаткових коштів видавцям, майно яких перебуває у державній власності; надання фінансової підтримки фірмам-дистрибютерам національної книжкової продукції для удосконалення бібліографічної бази даних; фінансування проектів, повязаних із рекламою та маркетингом канадського книжкового ринку.

         Іншим позитивним прикладом, зокрема, щодо організації мережі книгорозповсюдження, може бути Італія. Саме тут велика кількість видань реалізується видавцями через газетні кіоски, які утворюють своєрідну мережу на всій території країни.

У згаданих країнах реалізація видавничої продукції, як правило, супроводжується потужною інформаційно-рекламною кампанією в друкованих та електронних ЗМІ.

         Спираючись на досвід західних країн, до процесу реалізації Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції залучатимуться друковані та електронні засоби масової інформації, рекламні агентства державної та інших форм власності.

         Зазначимо, якщо держава ближчим часом не вживатиме конкретних заходів, спрямованих на подальше реформування національного книговидання, витіснення українських видавців з вітчизняного книжкового ринку матиме незворотній характер, надходження до бюджету за виготовлення і реалізацію видань зменшуватимуться й становитимуть мізерні суми порівняно з тим, що отримають за свою книжкову продукцію видавці з Російської Федерації. Загальний результат – фактична втрата власної книжкової галузі як сектора національної економіки, занепад духовності українського народу, низький освітній рівень населення.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми, терміни виконання Програми

        

         У процесі реалізації Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції буде вжито низку заходів, спрямованих на розв’язання нагальних проблем вітчизняного книговидання: мінімальне забезпечення населення книжковими виданнями, низький рівень поінформованості громадян про випуск книг, недосконалість вітчизняної мережі книгорозповсюдження, скорочення кількості книгарень у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, обмеженість коштів для поповнення фондів бібліотек новими книгами, неконкурентоспроможність вітчизняних виробників друкованої продукції тощо.

Зокрема, слід:

         законодавчо врегулювати надання статусу соціальної рекламній інформації про національну книгу та читання у друкованих та електронних засобах масової інформації із встановленням обов’язкових пільгових тарифів на її розміщення незалежно від форми власності ЗМІ;

         передбачити в щорічних бюджетах відповідного рівня певні обсяги коштів, які мають бути спрямовані на підготовку та трансляцію по радіо й телебаченню програм, що популяризують книгу;

         на державному рівні сприяти реєстрації та поширенню друкованих засобів масової інформації, зорієнтованих на висвітлення літературного процесу в Україні, пропаганду кращих зразків вітчизняних і зарубіжних авторів, дослідження ринку і надання йому цивілізованого характеру;

         стимулювати вітчизняних видавців до нарощування випуску друкованої продукції;

         широко застосовувати громадські читання як одну з форм пропаганди вітчизняної літератури;

         регулярно проводити книжкові виставкові заходи як на центральному, так і на регіональному рівнях для широкого ознайомлення читацької аудиторії з кращими зразками книжкової продукції;

         забезпечити фонди бібліотек виданнями, випущеними як за рахунок бюджетних коштів, так і за власні кошти видавництв і видавничих організацій різних форм власності;

         обмежити доступ контрафактної друкованої продукції на вітчизняний книжковий ринок з метою захисту вітчизняного виробника;

         використати досягнення сучасних інформаційних технологій для популяризації творів вітчизняних авторів;

         створити умови для об’єднання регіональних мереж книгорозповсюдження в єдину всеукраїнську мережу книгорозповсюдження на базі державних та інших форм власності підприємств, що спеціалізуються на розповсюдженні видавничої продукції.

         Крім того, прийняття Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції в подальшому передбачатиме, зокрема, розробку та прийняття відповідних регіональних програм популяризації видавничої продукції місцевими органами виконавчої влади. Такі регіональні програми прийматимуться з урахуванням кількості суб’єктів видавничої справи та друкованих і електронних засобів масової інформації, бібліотек, книгарень, середніх і вищих навчальних закладів, ступеня розвиненості мережі Інтернет, стану регіонального книжкового ринку та мережі книгорозповсюдження, етнічного складу населення.

 

Субєктами впровадження Програми стануть також державні інституції, галузеві громадські організації та цільові групи населення.

Контроль за втіленням практичних заходів з реалізації Концепції Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та координацію цієї діяльності здійснюватимуть центральні та місцеві органи виконавчої влади, наукові установи за участі галузевих громадських організацій, засобів масової інформації.

 

         Реалізація Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції здійснюватиметься впродовж чотирьох років, починаючи з 2008 року.

 

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

         Виконання Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції сприятиме:

підвищенню інтересу громадян до вітчизняних книжкових видань;

зростанню випуску книг як за назвами, так і за тиражами;

розширенню асортименту вітчизняної друкованої продукції, зокрема освітнього, наукового, патріотично-громадянського спрямування;

посиленню інтересу до громадських читань як однієї із форм популяризації класичних і сучасних творів української літератури;

поповненню фондів бібліотек;

зміцненню позицій суб’єктів видавничої справи на внутрішньому книжковому ринку, підвищенню їх конкурентоспроможності;

наповненню українського сегменту мережі Інтернет новими інформаційними ресурсами про вітчизняне книговидання;

збільшенню надходжень коштів від реалізації друкованої продукції;

розбудові всеукраїнської мережі книгорозповсюдження;

створенню нових робочих місць у видавничій сфері;

залученню іноземних інвестицій у видавничу галузь;

захисту інформаційного простору держави;

посиленню впливу держави на формування світогляду громадянина, його національної свідомості, патріотизму, української ментальності.

         Впровадження Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції сприятиме поступальному руху книговидавничої галузі на шляху до її відродження. Впродовж найближчих років можливе зростання видань за тиражами до 90 млн примірників з поступовим частковим поверненням вітчизняних видань у ті жанрові ніші книжкового ринку, з яких вони фактично були витіснені російською книгою. Через п’ять років з моменту реалізації Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції буде досягнуто відносний паритет за кількістю видань на душу населення між українською та російською книгою.

         Ефективність реалізації Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції визначатиметься відповідними статистичними і соціологічними даними, що надходитимуть до центральних та місцевих органів виконавчої влади, відомств і установ, галузевих громадських організацій.

Статистичні дані, зокрема, включатимуть:

кількість книг (за назвами і тиражами), випущених суб’єктами видавничої справи за певний період часу у розрахунку на одного громадянина України;

вміст україномовної друкованої продукції порівняно з російськомовною на внутрішньому книжковому ринку;

кількість радіо- і телепередач про вітчизняне книговидання, які транслюватимуться державними й іншої форми власності радіо- і телеорганізаціями;

кількість зареєстрованих суб’єктів видавничої справи;

кількість книгарень у розрахунку на кількість населення України;

кількість бібліотек у розрахунку на кількість населення України;

кількість інформаційних ресурсів в українському сегменті мережі Інтернет (зареєстрованих безпосередньо в областях, містах Києві і Севастополі, АР Крим), присвячених вітчизняному книговиданню;

кількість книг, випущених на умовах державного замовлення;

кількість книг для поповнення фондів бібліотек (в областях, містах Києві і Севастополі, АР Крим).

Соціологічні дані, зокрема, включатимуть:

кількість україномовного і російськомовного населення в областях, містах Києві і Севастополі, АР Крим;

кількість читачів (вік, стать, соціальне становище, рівень прибутків), які купують україномовну друковану продукцію, цікавляться радіо- і телепрограмами, присвяченими проблемам вітчизняного книговидання;

кількість користувачів мережі Інтернет.

        

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Програма виконуватиметься у період: з 2008 по 2012 рік.

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься у межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади на відповідні роки, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів інвесторів та інших джерел.

Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів місцевих бюджетів визначається на підставі регіональних програм популяризації вітчизняної книговидавничої продукції, що затверджується органами місцевого самоврядування з урахуванням заходів її виконання та конкретних обсягів фінансування.

За попередніми розрахунками, для виконання Програми необхідні кошти в обсязі 1,3 млрд. гривень, у тому числі на 2008 рік передбачено – 235,9 млн (з державного бюджету – 225,0 млн, місцевих бюджетів ‑ 10,9 млн), на 2009 рік – 251,5 млн. гривень (з державного бюджету ‑ 240,0 млн, місцевих бюджетів ‑ 11,5 млн), на 2010 рік – 264,9 млн гривень (з державного бюджету 252,8 млн, місцевих бюджетів – 12,1 млн), на 2011 рік – 275,9 млн гривень (з державного бюджету – 263,3 млн., місцевих бюджетів – 12,6 млн), на 2012 рік – 287,3 млн гривень (з державного бюджету – 274,1 млн, місцевих бюджетів – 13,2 млн).

Обсяг фінансування буде уточнюватися в процесі підготовки Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції.

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
16:36 (18.09.2019)
25 вересня о 14.00 у Національному музеї літератури України відбудеться офіційне відкриття виставки "Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр.", присвяченої 100-річчю заснування Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова"
16:15 (18.09.2019)
27 вересня об 11.00 у м. Чернігів для редакторів та творчих працівників місцевих друкованих ЗМІ Чернігівської, Київської та Сумської областей відбудеться cемінар з інформаційної безпеки
17:53 (12.09.2019)
Держкомтелерадіо запрошує журналістів регіональних ЗМІ взяти участь у семінарі-тренінгу "Гібридна агресія: розпізнати та попередити"
12:45 (14.08.2019)
Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» запрошує фахівців наукових установ та закладів вищої освіти, представників влади та громадськості взяти участь у науковій конференції «Енциклопедичний контент і виклики сучасного світу», яка відбудеться 30 жовтня 2019 р.
09:56 (02.07.2019)
Держкомтелерадіо оголошує прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України "Українська книжка року"
17:15 (05.06.2019)
Розпочато прийом заявок на здобуття премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки за 2019 рік
16:50 (05.06.2019)
Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2019 рік
19:12 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду генерального директора ДП "Дирекція фестивально-виставкової діяльності"
19:05 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Укрпостачпреса"
19:00 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Україна"