Головна сторінка 07 березня 2021
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Березень 2021
пн вт ср чт пт сб нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Регуляторна діяльність  »  Проекти регуляторних актів


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги"
28.11.2019 | 10:42 | Управління розвитку інформаційної сфери версія для друку

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги»

 

1. Резюме

Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою забезпечення захисту і розвитку інформаційного простору України, а також конституційного права громадян на інформацію.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги сплачується ліцензійний збір. Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення, ліцензій провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги затверджується Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні провайдери програмної послуги, що здійснюють свою діяльність на прикордонних територіях, втратили економічну зацікавленість у продовженні своєї діяльності, враховуючи складні суспільно-політичні чинники, що ставить під загрозу забезпечення інформаційного суверенітету як на зазначених територіях, так і держави в цілому.

Водночас чинне законодавство передбачає створення умов для певних категорій провайдерів програмної послуги в залежності від території, на якій вони здійснюють мовлення. Зокрема, Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 412, передбачає, що для можливості забезпечення населення програмною послугою у районі проведення антитерористичної операції розмір ліцензійного збору зменшується на 70 відсотків.

Відповідно до Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25.02.2017 № 47/2017, державні органи, серед яких Національна рада та Держкомтелерадіо, беруть участь у забезпеченні захисту українського інформаційного простору від пропагандистської аудіовізуальної та друкованої продукції держави-агресора, розробляють пріоритети і стимули розвитку українського кіно, телевізійного контенту, зокрема висвітлення героїчного спротиву Українського народу російській агресії. До основних завдань Доктрини віднесено:

забезпечення повного покриття території України цифровим мовленням, насамперед у прикордонних районах, а також тимчасово окупованих територій;

забезпечення захисту і розвитку інформаційного простору України, а також конституційного права громадян на інформацію, зокрема розвитку цифрового мовлення, унеможливлення впливу на його інфраструктуру суб'єктів, що пов’язані з державою-агресором, тощо.

Проведений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення аналіз охоплення мережами провайдерів програмної послуги (додаток № 1) прикордонних територій України, які межують з такими країнами, як Російська Федерація, Угорщина, Румунія, Республіка Білорусь, Республіка Молдова й іншими країнами, а також областей, які межують з окупованими територіями на півдні України, продемонстрував недостатню кількість таких мереж на вищезазначених територіях, що негативно впливає на загальний стан інформаційної безпеки, зокрема на прикордонні з державою-агресором.

Найнижчий показник присутності кабельних мереж в Миколаївській (10%), Івано-Франківській (0%), Рівненській (0%) та Житомирській (10,3%) областях. Критичною є ситуація в Луганській області (7,1%), де з 7 прикордонних районів лише в Станично-Луганському районі функціонує єдина кабельна мережа. Недостатньо присутні кабельні мережі і в Сумській (33%), Харківській (29,7%), Чернівецькій (26,7%), Запорізькій (41%), Львівській (42%), а також у Вінницькій (25%) та Чернігівській (26,7%) областях.

Охоплення кабельними мережами 6 районів на півдні Херсонської області становить 61,5% та свідчить про необхідність посилення інформаційної безпеки в таких районах, як Новотроїцький, Скадовський, Чаплинський, Каланчацький (близько 140 тис. мешканців) у зв’язку з малою кількістю провайдерів програмної послуги (один провайдер програмної послуги на район).

У Закарпатській та Одеській областях такі показники становлять 55% та 60% відповідно. Лідерами в цих областях стали Виноградівський та Болградський райони з кількістю мереж 7 і 8 відповідно. Дещо нижчий показник діючих мереж (43,7%) в Волинській області, проте нерівномірний розподіл мереж на території області нівелює загальні показники: 3 з 6 районів не мають жодного провайдера програмної послуги (Шацький, Ратнівський, Любешівський).

До того ж нинішню ситуацію погіршує домінування російських програм на супутникових ретрансляторах: якщо українське супутникове телебачення представлено здебільшого на 4 супутникових ретрансляторах (Amos 3/7, Astra 4А, Eutelsat 9B, Hot Bird 13), то російське телебачення – на 14. За кількістю програм на супутникових ретрансляторах перевага також не на нашу користь, оскільки кількість програм держави-агресора удвічі більша (248 проти 126). Але найнебезпечніше для інформаційної безпеки нашої держави є те, що російські програми також присутні на супутникових ретрансляторах, які є популярними серед населення України (зокрема, на Astra 4А – 2 рос. програми, Hot Bird 13 – 12 рос. програм).

 Негативно впливає на загальний стан інформаційної безпеки у прикордонних областях України і незадовільний стан охоплення цих територій українським радіомовленням. Проведений Національною радою аналіз охоплення вітчизняним радіомовленням прикордонних територій України показав низький рівень охоплення, а подекуди, й відсутність українського радіомовлення на зазначених територіях. Особливо критична ситуація на кордоні з Російською Федерацією. Так, Білокуракинський район Луганської області, Сновський,  Семенівський, Ріпкинський, Городнянський райони Чернігівської області, Золочівський, Дергачівський, Дворічанський райони Харківської області, Середино-Будський, Путивльський, Краснопільський, Великописарівський райони Сумської області не охоплені українським радіо (додаток № 2).

Безперешкодне поширення в ефірі прикордонних територій програм країн-сусідів, що випливає з фізичних особливостей поширення радіохвиль, поширення антиукраїнських програм з територій країни-агресора, становить загрозу інформаційній безпеці держави. А отже, прикордонне радіомовлення в Україні потребує стимулювання розвитку.

Окрім того, після окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя збройними силами Російської Федерації з лютого 2014 року українські ЗМІ зазнали незаконного втручання у свою діяльність та переслідувань окупаційної влади, через що були вимушені припинити роботу або покинути територію півострова.

Фізичне захоплення державної телекомунікаційної інфраструктури, передавального обладнання загальнонаціональних мовників; вимоги щодо перереєстрації всіх кримських ЗМІ; заборона на заснування ЗМІ іноземними громадянами; посилення законодавства РФ про протидію екстремізму та сепаратизму та інші законодавчі новації; показові процеси та переслідування незалежних кримських журналістів призвели до припинення діяльності українських медіа в Криму або змусили їх залишити півострів. Також були вимушені закритися деякі місцеві редакції, оскільки не змогли перереєструватися і продовжити роботу відповідно до російського законодавства.

Через військову агресію ліцензіати Національної ради позбавлені права на ефірне мовлення в Криму:

аналогове телевізійне мовлення – 31 телерадіокомпанія позбавлена права використовувати 292 частотних присвоєння для здійснення мовлення у 69 населених пунктах;

цифрове наземне телевізійне мовлення – 28 телерадіокомпаній позбавлені права використовувати 72 частотних присвоєння для здійснення мовлення у 18 населених пунктах;

ефірне радіомовлення – 39 телерадіокомпаній позбавлені права використовувати 139 частотних присвоєнь для здійснення радіомовлення у 31 населеному пункті.

Таким чином, 503 частотних присвоєння, які належать Україні і були задіяні ліцензіатами Національної ради, захоплені РФ в окупованому Криму.

Наразі в українських телерадіоорганізацій виникла необхідність продовжувати строк дії ліцензій на мовлення на території тимчасово окупованого АР Крим, що потребує додаткового законодавчого врегулювання, що враховує вищезазначені обставини.

Отже, відсутність українського радіомовлення на прикордонні, нерівномірний розподіл та брак вітчизняних кабельних мереж з якісним контентом при наявності російських програм на супутникових ретрансляторах у прикордонних районах України або в районах, які межують з тимчасово окупованими територіями, послаблюють інформаційну безпеку держави і безпосередньо створюють для місцевого населення перешкоди на шляху до українського телерадіомовлення.

Національною радою розроблені пропозиції внесення змін до чинного законодавства стосовно інформаційного забезпечення населення прикордонних територій України, створення сприятливих умов для діяльності телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги на цих територіях. Враховуючи пропозиції Національної ради, виникла необхідність у підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги».

3. Суть проекту акта

Метою проекту постанови Кабінету Міністрів України є вдосконалення Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги та врахування особливостей діяльності провайдерів програмної послуги та телерадіоорганізацій  на прикордонних територіях держави.

4. Вплив на бюджет

Реалізація постанови Кабінету Міністрів України не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

5. Позиція заінтересованих сторін

Проект постанови Кабінету Міністрів України не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю.

Проект постанови Кабінету Міністрів України не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проект постанови Кабінету Міністрів України для громадського обговорення розміщено у підрубриці «Проекти актів Президента України» рубрики «Законопроектна діяльність» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо.

28.10.2019 проект постанови Кабінету Міністрів України підтримано Громадською радою при Держкомтелерадіо.

6. Прогноз впливу

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України дозволить певною мірою здійснити інформаційне забезпечення населення прикордонних територій України, створити сприятливі умови для діяльності провайдерів програмної послуги на цих територіях.

Прогноз впливу додається.

7. Позиція заінтересованих органів

Позиція заінтересованих органів буде відома після опрацювання ними проекту постанови Кабінету Міністрів України.

8. Ризики та обмеження

Проект постанови Кабінету Міністрів України відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

У проекті постанови Кабінету Міністрів України відсутні положення, що містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

9. Підстава розроблення проекту акта

Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено Держкомтелерадіо за власною ініціативою на підставі звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (лист від 24.07.2019 № 17/1377, рішення від 04.07.2019 № 666).

 

 

Голова Держкомтелерадіо                                          Олег Наливайко

«26» листопада 2019 р.

 

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
14:51 (01.03.2021)
Прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
16:25 (16.02.2021)
24-27 березня 2021 року відбудеться тренінг "Моделі роботи уповноважених з дотримання стандартів та/або реагування на скарги у медіа"
16:36 (21.01.2020)
До уваги громадян! Безоплатну правову допомогу ви можете отримати на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги https://legalaid.gov.ua
17:15 (28.10.2019)
До відома видавців! Наказом Держкомтелерадіо від 23.10.2019 № 434 надано чинності стандарту із виготовлення підручників і навчальних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів (СОУ 18.1-02477019-07:2015)
17:55 (04.04.2019)
До відома видавців! Наказом Держкомтелерадіо від 17 січня 2019 року №23 затверджено "Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення"
10:25 (12.07.2018)
Про безкоштовний навчальний онлайн-курс "Конфлікт інтересів: треба знати!"