Головна сторінка 19 жовтня 2019
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Жовтень 2019
пн вт ср чт пт сб нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Новини  »  Публікації у ЗМІ


"Велика українська енциклопедія" - в інтернеті. Інтерв'ю директора Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", доктора історичних наук, професора Алли Киридон
20.12.2018 | 15:39 | Сектор консультацій з громадськістю та взаємодії зі ЗМІ версія для друку

«Велика українська енциклопедія» — в інтернеті

 

Алла Киридон — про створення інтелектуального паспорту сучасної країни

 

Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» представила електронну версію «Великої української енциклопедії». Цю подію назвали знаковою не лише для наукової установи, а й для всього українського суспільства. Адже прорив «Великої української енциклопедії» в інтернет-простір означає насичення українським контентом світового інформаційного простору. І від успіху цього проекту значною мірою залежатиме те, як нашу країну в її інтелектуальному вимірі сприйматиме світова спільнота. Про відмінність електронної ВУЕ від друкованої, про її переваги над «Вікіпедією», про те, що допомагає і що заважає працювати над проектом — в інтерв’ю директора Державної наукової установи  «Енциклопедичне видавництво», доктора історичних наук, професора Алли Киридон.

 

«СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ МАЄ СТАТИ СПРАВОЮ ВСІЄЇ ДЕРЖАВИ»

— Алло Миколаївно, розкажіть, будь ласка, про сам проект «Велика українська енциклопедія». Ким він започаткований і з якою метою?

— Створення «Великої української енциклопедії» започатковано 2013 року відповідно до Указу Президента України. Це має біти багатотомне видання. За характером інформації ВУЕ — універсальна енциклопедія, яка має стати виявом духовної зрілості нації, своєрідним підсумком її цивілізаційного розвитку, одним із провідних ретрансляторів національної ідеї та національної культури. УЕ подає найважливіші довідкові матеріали практично з усіх галузей знань та виробничої діяльності.

— А чим е-версія відрізняється від друкованої «Великої української енциклопедії», перший том якої побачив світ два роки тому?

— 2017 року колектив нашої наукової установи взявся за надскладне завдання — підготовку відразу двох версій (фактично двох проектів) «Великої української енциклопедії» — друкованої та електронної. Йдеться не про аналогову версію друкованої продукції, а про цілком самостійний мультимедійний проект створення е-ВУЕ.

За жанром е-ВУЕ — універсальна науково-популярна мультимедійна енциклопедія. Якщо паперове видання призначене переважно для читачів, то електронне — для читачів і слухачів (у тому числі для людей з порушенням зору, людей з особливими освітніми потребами). В електронній ВУЕ широко застосовуються інтерактивні та мультимедійні засоби. Статті доповнені аудіо-, відеоматеріалами, ілюстраціями — світлинами,мапами, схемами, графіками, діаграмами, малюнками. Усі ці елементи інтегровано з текстом, що дає змогу зусібіч розкрити суть явищ.

Сьогодні ми можемо сказати, що максимально використали можливості передових інформаційних технологій.

Щоб переконатися в цьому, варто зайти на сторінку е-ВУЕ за посиланням.

У створенні електронної ВУЕ ми випередили багатьох. Зокрема, росіяни тільки говорять про мультимедійний проект. Насправді їхня онлайн-версія — це аналогова версія друкованої енциклопедії. Зараз вони лише планують розробку загальноосвітнього національного енциклопедичного порталу, куди увійдуть статті з «Великої російської енциклопедії», галузевих енциклопедій, а також буде зібрана достовірна інформація з музеїв, інститутів і вишів. Натомість наш портал вже працює.

— А чим електронна ВУЕ відрізняється від інших елетронних ресурсів, зокрема, популярної «Вікіпедії»?

— На відміну від «ВІКІ», більшість статей е-ВУЕ — авторські, причому написані провідними фахівцями України — викладачами закладів вищої освіти, співробітниками наукових інститутів, експертами галузей народного господарства. Наявність висококваліфікованого автора є запорукою перевіреності й достовірності інформації. Крім того, унікальність е-ВУЕ полягає в особливості семантичного пошуку.

— Як наповнюватиметься електронна ВУЕ, поступово,  за алфавітом?

— В електронній версії статті з’являтимуться не за черговістю літер алфавіту, а в міру готовності тієї чи іншої статті. Це означає, що стаття на букву «Я», наприклад, може вийти раніше, аніж стаття на букву «Б». Крім того, кількість цих статей не обмежена в кількості й часі, адже електронна енциклопедія переслідує амбітну мету бути інноваційним проектом, який розвивається разом із людством, системою знань і технологіями.

За рекомендаціями експертів та авторів, ми розширюємо діапазон словникового простору. Проводимо постійний пошук додаткових джерел для верифікації й доповнення гасел реєстру; продовжуємо формувати бібліографічну базу до статей ВУЕ та банку даних авторів. У планах — створення медіатеки та енциклопедійного архіву на порталі. Щоб користувачі могли зручно та оперативно знаходити в цьому інформаційному масиві необхідні дані, їм надаються різні варіанти пошуку: за ключовими словами; за тематикою предметної області; за типом інформаційного об’єкта; за семантикою інформаційного об’єкта.

«ГОЛОВНІ ОЗНАКИ — УКРАЇНОЦЕНТРИЧНІСТЬ І НЕЗААНГАЖОВАНІСТЬ»

— Чому так важливо мати свою ВУЕ, адже деякі країни взагалі не мають друкованих версій таких енциклопедій? Зокрема, відома всьому світові Britanica кілька років тому припинила свій вихід.

— Універсальні енциклопедичні видання створюються у різних країнах світу. Будь-яка нація, яка себе поважає, мусить мати енциклопедію універсального характеру як свідчення інтелектуальної спроможності й репрезентацію держави світові.

До речі, Britanica дійсно була відмовилася від друкованої версії, але кілька років тому поновила вихід у двох версіях — друкованій та електронній.

Основою підготовки проекту «Велика українська енциклопедія» є україноцентричність. За усталеною для універсальних енциклопедій традицією, частка власне національного матеріалу в ВУЕ становитиме не менше, аніж треть обсягу видання. Україна в ній має виступати не лише як органічна складова частина інтелектуально інтерпретованої картини світу, а й як суб’єкт інтерпретації — в тому значенні, що цю енциклопедію творять українські вчені, даючи самостійний інтелектуальний продукт на підставі освоєння досягнень світової науки та методологій і таким чином репрезентуючи здатність українства запропонувати свій оригінальний внесок у спільне самопізнання людства.

— Якщо не помиляюсь, єдиною українською універсальною енциклопедією була багатотомна УРЕ (Українська радянська енциклопедія)?

— Так, вона видавалася головною редакцією під керівництвом Миколи Бажана упродовж 1959—1965 років. Всього вийшло 17 томів. Друге видання (в 12 т. 13 кн.) виходило друком упродовж 1976—1985 років.

Отже, з часу виходу в світ останнього тому другого видання «Української радянської енциклопедії» (УРЕ) минуло вже понад три десятиліття. За ці роки постала Українська незалежна держава, радикально змінилося суспільство — замовник енциклопедії, а отже, змінилися й вимоги до принципів укладення таких видань, передусім до змісту певних циклів знань, їх тлумачення та способів подання.

Взагалі українська енциклопедистика — відносно молода галузь науки,  зараз вона переживає період свого становлення. За даними Книжкової палати України, тільки за п’ять років видавництва України випустили 569 найменувань книжкових видань, що марковані як енциклопедії чи енциклопедичні словники (довідники). Однак за змістом, який дуже часто є компіляцією застарілих або недостовірних джерел, структурою, жанровими особливостями не всі вони відповідають енциклопедичному виданню. Водночас за роки незалежності зусиллями багатьох академічних установ уже видано низку галузевих енциклопедій, які підготували надійне підґрунтя для створення сучасної універсальної національної енциклопедії.

— Чи виникають проблеми ідеологічного характеру при підготовці статей для енциклопедії? Зокрема, колишній директор видавництва в інтерв’ю ЗМІ назвав Шухевича та Бандеру «одіозними фігурами». Який підхід до написання статей для ВУЕ щодо історичних особистостей?

— Ми виробили чіткі критерії відбору гасел, яких намагаємося дотримуватися. Серед головних принципів — вивіреність та об’єктивність інформації, уникання будь-якого заангажування.

— Який наклад першого тому ВУЕ? Скільки бібліотек отримали його? Чи задовольнив такий розподіл читацький попит? Чи є можливість випустити додатковий тираж I тому?

— Наклад I тому становить лише 1 тис. примірників.  Видання здійснено за програмою «Українська книга» й було розподілено лише в бібліотеки (на жаль, навіть у містах не всі бібліотеки отримали ВУЕ). У продаж видання не надходило. Отримуємо безліч дзвінків: «А де можна придбати? А чи можна передплатити?» та інші запитання. До речі, радянські універсальні енциклопедії дійсно мали практику передплат.

У разі вирішення питання фінансування було б добре видати додатковий наклад.

ПОШУК АВТОРІВ І МЕЦЕНАТІВ ТРИВАЄ

— Який зараз стан підготовки II тому ВУЕ?

— Другий том охоплює гасла на «Ал-Ая». Тексти до другого тому зібрано. Завершується редагування. Як тільки будуть кошти — готові видавати друковану версію. Саме тому важливою є версія е-ВУЕ: ми наповнюємо портальну версію вже готовими статтями. Відтак статті на «Ал-Ая» буде оприлюднено первісно саме в е-ВУЕ.

— Хто сьогодні працює над реалізацією проекту ВУЕ?

— Сьогодні над друкованою та електронною версіями ВУЕ працює колектив установи у складі 30 осіб. У Китаї, до прикладу, над енциклопедією працюють 20 тисяч науковців. Створення національної енциклопедії не може бути справою однієї установи, це має стати справою всієї держави! Але як достукатися до академічних інституцій, щоб вони почали працювати над статтями для ВУЕ за умови відсутності гонорарного фонду? Мають бути якісь мотиваційні чинники.

— А ви не намагалися залучити до створення енциклопедії меценатів?

— На жаль, на всі наші прохання, листи, заклики жодної відповіді від фондів, організацій, меценатів не отримали.

— Чим закінчилися запеклі бої, які велися навколо будинку на вул. Богдана Хмельницького? Чи вдалося вам повернутися у свої приміщення, які були арештовані? Чи залишилася загроза виселення?

— У січні 2018 року ми повернулися у своє приміщення за адресою: вул. Б. Хмельницького, 51А, де з 1957року розміщувалося видавництво «Українська енциклопедія ім. М. Бажана». Уклали з КП «Київжитлоспецексплуатація» договір оренди на три роки. Щоправда, тепер установа займає замість всієї будівлі лише один поверх. Загалом уся споруда, яка має історичну цінність, перебуває в жахливому стані. Зокрема, вже понад десять років відрізане опалення.

На жаль, така доля багатьох будівель, які розташовані в середмісті столиці і які представляють неабиякий інтерес для приватизації.

— Чи вірите ви, Алло Миколаївно, що за кілька років будете тримати в руках останній том ВУЕ на літеру «Я»?

— Проект «Велика українська енциклопедія» розрахований до 2026 року. Іноді лунають запитання: «А чи варто в умовах тяжкої ситуації на сході України, в умовах війни та кризи взагалі говорити про універсальну українську енциклопедію?» Варто. Можливо, всупереч усій складності ситуації. Нагадаємо, що сто років тому, в умовах Першої світової війни, узалежненого існування українських земель у складі двох імперій, українство спромоглося на видання першої модерної українознавчої енциклопедії. Підготовча робота над цією енциклопедією розпочалася в 1909—1911 рр. у середовищі петербурзької української діаспори та низки російських вчених, прихильних до української справи. І хоча робочою мовою було визначено російську, саме назва проекту декларувала його українську спрямованість. Ідеться про працю «Украинский народ в его прошлом и настоящем».

Перший том цієї енциклопедії вийшов замість 1912-го 1914 року. Причини такої затримки — недостатнє фінансування. Однак існували і суб’єктивні чинники, про які писав у своїх листах ініціатор цього проекту, видавець Петро Стебницький. Особливо він звинувачує інтелігенцію — ту верству, яка мала б докласти всіх зусиль до просвітлення нації, а натомість не спроможна була навіть виконати свої особисті зобов’язання. Відтак він наголошував, що не лише перепони з боку царської адміністрації гальмували процес видання енциклопедії, а більшою мірою безвідповідальність самих українських авторів.

Згадуючи цю історію, неодмінно постає паралель із сучасною ситуацією. І все ж таки маємо надію, що, попри всі негаразді й складнощі, спільними зусиллями постане інтелектуальна візитівка нації й паспорт держави — Велика українська енциклопедія.    

 

Світлана БОЖКО

Газета «День» №230 (2018)

 

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
17:30 (07.10.2019)
24 жовтня 2019 року у Харкові пройде семінар-тренінг "Гібридна агресія РФ в Україні: розпізнати та попередити"
12:45 (02.09.2019)
Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» запрошує фахівців наукових установ та закладів вищої освіти, представників влади та громадськості взяти участь у науковій конференції «Енциклопедичний контент і виклики сучасного світу», яка відбудеться 30 жовтня 2019 р.
09:56 (02.07.2019)
Держкомтелерадіо оголошує прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України "Українська книжка року"
17:15 (05.06.2019)
Розпочато прийом заявок на здобуття премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки за 2019 рік
16:50 (05.06.2019)
Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2019 рік
19:12 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду генерального директора ДП "Дирекція фестивально-виставкової діяльності"
19:05 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Укрпостачпреса"
19:00 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Україна"
18:55 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво "Маяк"
18:43 (27.05.2019)
Оголошується конкурс на посаду директора ДП "Харківське багатопрофільне видавництво "Основа"