Головна сторінка 25 березня 2017
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Березень 2017
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Друковані ЗМІ  »  Історія


Історія української преси
28.10.2011 | 13:18 | Департамент видавничої справи і преси версія для друку

Газета (від італ. gazetta – назва дрібної монети) – інформаційне видання, яке виходить з  певною періодичністю і містить найважливіші поточні відомості про життя країни, регіону, міста тощо.

 Прообразами сучасних газет  були «Acta senatus» та «Acta diurna urbis», що випускалися в Римі Стародавньому за розпорядженням Гая Юлія Цезаря (1 століття до н.е.). Ці зведення офіційних відомостей та новин вивішувалися в людних місцях. У Китаї газета «Ді бао» («Столичний вісник») випускалася з 7 ст. В Європі у добу середньовіччя поширювалися рукописні листки новин («relationes» в Італії та Німеччині); частина з них із кін. 15 ст. виходила друком. Регулярно газети в Європі починають видаватися від початку 17 ст.: «Strassburger Relation» та «Aviso-Relation oder Zeutung» з 1609, «Frankfurter Journal» з 1616, «The Weekle News» (Лондон) з 1622, «La Gazette» (Париж) з 1631. Відтоді слово «газета» входить у широкий обіг.

Зародки української преси історики вбачають у друкованих універсалах гетьмана І.Виговського (1657–1659), в яких вміщувалися не тільки накази й розпорядження, а й різні поточні відомості.

У Росії попередником газет вважаються рукописні «Вестовые письма, или Куранты» (1621 р.). Поява першої газети в Росії пов’язана з ім’ям Петра I («Ведомости», 1702–1727). Від 1728 до 1917 виходили «Санкт-Петербургские ведомости», з 1756 по 1917 – «Московские ведомости».

Власне газетна справа в Україні починає розвиватися від 2-ї половини 18 ст. («Gazette de Lіopol», Львів, 1776; «Харьковский еженедельник», 1812; «Одесский вестник», 1828). Від 1838 в усіх губернських містах почали видаватися «Губернские ведомости», які виходили до 1917 (у Катеринославі, нині м. Дніпропетровськ, і Херсоні до 1918). Місцем видання «Волынских губернских ведомостей» був Житомир.

У загальній масі друкованої продукції, що виходила в Україні в 19 ст., переважали видання журнального типу; втім, відмінність між газетою і журналом часто була нечіткою. Офіційні губернські та міські газетні видання складалися, як правило, з 2-х частин: у першій вміщувалися офіційні розпорядження уряду й місцевої влади, різні оголошення; у другій увага фокусувалася на повідомленнях про місцеві новини. Особливістю тогочасної газетної періодики було вміщення в ній широкого кола відомостей історико-краєзнавчого характеру – статей з історії, етнографії, географії краю, а також актуальних медичних, господарських питань.

Від 2-ої половини 19 ст. газети в Україні стають орієнтованими за напрямами і жанрами. Зразком газети монархічно-консервативного напряму був «Киевлянин» (1864–1919), який субсидувався царським урядом. Ліберальної орієнтації дотримувалися «Киевский телеграф» (1873–1876 – фактичний орган Київської громади), «Киевское слово», «Волынь» (Житомир), «Южный край» (Харків), «Степь» (Катеринослав), демократичної  – «Черниговский листок».

У Західній Україні діапазон політичної орієнтацій преси був ще ширшим. Неодноразово змінювала напрям «Зоря Галицька». Найстарішою і впродовж тривалого часу єдиною щоденною газетою в Україні було львівське видання «Діло» (1880–1939) «Діло» зарекомендувало себе як всеукраїнське орган з незалежним, а отже – часом опозиційним спрямуванням. Газета вела боротьбу за права українців в Австро-Угорщині.  Радикальним напрямом відзначалася також газета  «Світ» (1881–1882) та інші. За редакцією І.Франка та М.Павлика видавалася газета  «Хлібороб» (1891–1893, Львів).

Укази царського уряду, спрямовані на заборону українського друку, змушували українців Наддніпрянської України задовольняти свої інформаційні потреби друкованою продукцією російською і польською мовами. Перша світова війна призвела до цілковитого руйнування української газетної справи. Відродження газетярства стало можливим лише в 1917–1921 роках. Правонаступником  газети «Рада» стала «Нова рада», серед робітників була популярною «Робітнича газета»), серед селян – «Народна воля» і «Боротьба». Газети видавалися не лише в губернських центрах, а й у повітових містах. З’являються офіційні газетні видання – «Вісті з Української Центральної Ради», «Вісник Генерального Секретаріату України», «Вісники» окремих міністерств і урядових установ, що виходили в Києві, Вінниці, Кам’янці-Подільському. В Західноукраїнській Народній Республіці видавалися газети «Свобода», «Народ», «Республіка» тощо. Загалом 1918 року виходило 127 украінських газет.  

З утвердженням радянської влади кількість газет в Україні значно зменшилася. Україномовна преса майже зникла – у 1923 році видавалося лише 28 українських газет. З проголошенням курсу на українізацію справи україномовної преси дещо поліпшилися: станом на 1 березня 1926 року виходило вже 50 українських газет.  У 1932 році  українізація преси досягла 87,5 %.  Українського мовою друкувалися «Комуніст» у Харкові (двомовний), «Вісті ВУЦВК», «Більшовик України» в Києві, «Селянська біднота». На теренах Західної України в умовах польського впливу «Діло» та «Український голос» мусили часто змінювати назви.

Загалом, інформаційна політика в УРСР мала певні ознаки лібералізації, пов’язані з критикою «культу особи», а потім змінювалися періодами цензурних утисків і гонінь на українське слово. Найбільш тиражними були: «Радянська Україна» (перейменована у 1943 році на «Комуніст»), «Правда Украины», «Сільські вісті», «Робітнича газета». Обласних газет у 1980 році видавалося 72, міських  і районних – 531.

Із здобуттям незалежності України структура ЗМІ в Україні істотно змінилася. Щорічно збільшувалася кількість періодичних видань, з’явилися  різні види друкованих ЗМІ.

На сьогодні в Україні зареєстровано близько 29 тисяч різних видів друкованих періодичних видань, серед яких газети, журнали, альманахи, бюлетені, дайджести, збірники, календарі.

 

Література.: Библиография периодических изданий России 1901–1916, т. 1–4. Л., 1958–61; Русская периодическая печать (1702–1894). Справочник. М., 1959; Федченко П.М. Преса та її попередники. К., 1969; Преса Української РСР. 1918–1975. Науково-статистичний довідник. Х., 1976; Преса Української РСР. 1918–1985. Статистичний збірник. Х., 1986; Федоришин П.С. Преса і українська державність. 1917–1920 рр. Тернопіль, 1996; Животко А. Історія української преси. К., 1999.

За інформацією Інституту історії України Національної Академії наук України

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
14:44 (24.03.2017)
28 березня 2017 року о 14.00 у Великому конференц-залі НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55) відбудеться презентація першого тому багатотомного енциклопедичного видання "Велика українська енциклопедія" (ВУЕ), що побачив світ за підтримки Держкомтелерадіо в рамках державної програми "Українська книга" у 2016 році.
11:16 (07.03.2017)
Державний комітет телебачення і радіомовлення України оголошує з 7 березня 2017 року конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців апарату.
10:26 (01.03.2017)
Держкомтелерадіо оголошує з 1 березня до 1 травня 2017 року прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
15:33 (25.01.2017)
Держкомтелерадіо оголошує про проведення конкурсу на посаду директора Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво"
12:09 (20.01.2017)
До уваги редакцій державних і комунальних друкованих ЗМІ! Просимо надати Держкомтелерадіо протягом 10 днів після перереєстрації друкованого ЗМІ копію Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
14:38 (05.01.2017)
Стосовно набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту"
15:45 (05.06.2015)
Держкомтелерадіо започатковує новий проект "Розкажи про героя", мета якого - зібрати на одній інтернет-платформі аудіовізуальні твори про події на сході України для поширення їх у ЗМІ