Головна сторінка 25 березня 2017
українська росiйська англiйська

Пошук

по сайту по новинах
 розширений пошук »
Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
« Березень 2017
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Видавнича справа  »  Історія


Історія книговидання в Україні
28.03.2014 | 13:22 | Держкомтелерадіо версія для друку

Книгодрукування в Україні виникло в ХV ст. Результати пошуків ряду вітчизняних і зарубіжних учених довели, що задовго до прибуття І.Федорова до Львова і заснування ним у 1572—1573 роках друкарні та видання 1574 року “Апостола”, на західноукраїнських землях існувало книгодрукування.

Історичні документи, віднайдені в Центральному державному історичному архіві у Львові, вказують на існування у цьому місті друкарні Степана Дропана ще в 1460 році. На галицькій землі друкарство особливо пожвавилось у 70-х роках ХVІ ст. при братських школах і монастирях.

Відчутним осередком українського друкарства була Волинь, зокрема Острозька друкарня, де 1581 року була надрукована Острозька Біблія — перше повне видання всіх книг Священного писання церковнослов'янською мовою.

В друкарнях восьми міст Волині та в п'яти друкарнях Львова і семи міст Галичини за два століття видруковано відповідно 75 і 150 книжкових видань. З початком ХVІІ ст. могутнім видавничим осередком став Київ, зокрема Києво-Печерська друкарня, першою книгою якої став “Часослов”. Серед видань ХVІІ—ХVІІІ ст. — славнозвісний “Лексикон славеноросскийПамви Беринди (1627), історична праця “Синопсис” (1674), “Патерик Печерський” (1656) тощо. Царизм міцно тримав курс на знищення української мови та літератури. Статистичні дані за 1798—1883 роки свідчать, що українська література, навіть в умовах постійних утисків і заборон, жила і розвивалася. За ці шість років зафіксовано 445 видань близько 300 письменників тільки російської частини України, без Західної України.

За даними покажчика “Галицько-руской библіографіи ХІХ столетія” 1801—1860 років у Західній Україні 1 224 видання становлять книжки, брошури і листівки. Провідне місце серед осередків видавничої справи в першій половині ХІХ ст. займали університети. З другої половини ХІХ ст. університети поступово втрачають позиції провідних видавничих центрів під натиском швидкого розвитку інших, переважно приватних видавництв і друкарень.

Опублікований до революції 1917 року статистичний матеріал становить уривчасту і мало між собою зв'язану мозаїку цифрових даних про окремі моменти і напрями видавничого руху за окремі періоди, що не дає уяви про розвиток друкованого слова України тих часів. У 1908 році в Російській імперії вийшло 23 852 видання 47 мовами, проте українська мова окремо не виділялась і українські видання вміщувались серед російських і становили 220 видань, це вдвічі більше, ніж за два попередніх (1906—116, 1907—120). На той час українських видавничих осередків було 17. У 1912 році вийшло 228 українських книжкових видань, у 1913 році — 176.

Друга числом нація в російській державі займала восьме місце в літературі серед інших націй: російська література (15 974 видання), польська (1 963), німецька — (658), єврейська (642), латинська (555), татарська (270) та естонська (239). Після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки видавнича діяльність набуває широкого масштабу, вона розвивається успішно і в пореволюційні роки.

За два роки, 1917 та 1918, українською мовою видано 1 753 книжок — 58% від загальної кількості видань; за 1919—1926 роки — 7 282 книжки — 32,5%; за 1927 —1938 — 48 114 — 64,6%. Проте вже за 1939—1941 роки знову кількість назв українською мовою зменшилась і становила 5 241 книжки — 42,1% від загальної кількості видань. У повоєнний період і до 1990 року загальний випуск книжкових видань поступово збільшувався як за назвами, так і за тиражами. Проте питома вага книжок українською мовою за назвами зменшувалась, а за тиражами збільшувалась.

Проголошення незалежності України, процеси формування власної економіки не могли не позначитись і на стані національного книговидання. Цей період особливо відзначається значним зменшенням показників книговидання в Україні. У 1998 році українське книговидання досягло рівня 1990 за кількістю назв, проте за тиражами становило тільки 25,9%, книги українською мовою становили 78% за назвами і 32,3 за тиражами.

У 2002 році було видано 12 444 назв книг і брошур. У 1990 році частка продукції видавництв України в загальному книгодрукуванні СРСР становила 10,3%. У 2002 році частка України у спільному книгодрукуванні з Росією становить 8%.

У 2007 році відбулося значне пожвавлення у вітчизняній книговидавничій сфері: було випущено 17987 назв книг і брошур тиражем 56,1 млн. примірників, що у середньому становило по 1,2 книги на українця. Наступний - 2008 рік - став рекордним за всю історію українського книгодрукування за кількістю назв виданих книжок (було випущено 24 040 назв книг і брошур, загальним тиражем 58 158 тис. примірників, що, порівняно з аналогічним періодом 2007 року, становить: за назвами 133,7 %, за тиражами 102,1 %.). Правда, вже в 2009 році фінансова криза внесла свої корективи: в Україні видано 22 491 назв книжок і брошур загальним тиражем 48 514,4 тис. примірників, у тому числі українською мовою видано 14 797 назв, що становить 65,8 % від загальної кількості назв книг. Подібна тенденція збереглася і у минулому році: за даними Книжкової палати України, впродовж 2010 року в Україні загалом було надруковано близько 22 557 тисяч назв книжок і брошур накладом у 45 058 тис. примірників. Цьогоріч було видано більше 12 тисяч назв накладом 22 231 тисяч примірників.

У 1966—1985 роках випуск книжкових видань здійснювало 24 видавництва, у 1986—1990 —29 видавництв; у 2000 році — 35 видавництв, видавничих організацій державної форми власності та 367 видавництв і видавничих організацій різних форм власності. У 2002 році — 48 видавництв, видавничих організацій державної форми власності та більш ніж 1 200 видавництв і видавничих організацій різних форм власності.

Станом на 01.01.2014 р. до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 5526 суб’єктів видавничої справи (4359 – юридичні особи, 1167 – фізичні особи). У тому числі видавничу діяльність продовжують 16 спеціалізованих державних видавництв України.

 

 

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Всі оголошення
14:44 (24.03.2017)
28 березня 2017 року о 14.00 у Великому конференц-залі НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55) відбудеться презентація першого тому багатотомного енциклопедичного видання "Велика українська енциклопедія" (ВУЕ), що побачив світ за підтримки Держкомтелерадіо в рамках державної програми "Українська книга" у 2016 році.
11:16 (07.03.2017)
Державний комітет телебачення і радіомовлення України оголошує з 7 березня 2017 року конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців апарату.
10:26 (01.03.2017)
Держкомтелерадіо оголошує з 1 березня до 1 травня 2017 року прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
15:33 (25.01.2017)
Держкомтелерадіо оголошує про проведення конкурсу на посаду директора Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво"
12:09 (20.01.2017)
До уваги редакцій державних і комунальних друкованих ЗМІ! Просимо надати Держкомтелерадіо протягом 10 днів після перереєстрації друкованого ЗМІ копію Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
14:38 (05.01.2017)
Стосовно набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту"
15:45 (05.06.2015)
Держкомтелерадіо започатковує новий проект "Розкажи про героя", мета якого - зібрати на одній інтернет-платформі аудіовізуальні твори про події на сході України для поширення їх у ЗМІ